Відомий історик Емануель Ле Руа Лядюрі (Emmanuel Le Roy Ladurie) в своїй останній книжці «Коротка історія клімату: від середньовіччя до наших днів. Бесіди з Анушкою Васак» (К.: Ніка Центр, 2009) розповідає про методи вивчення історії клімату. Назагал їх п'ять:
1) Дендрохронологія (вивчення росту дерев за допомогою кілець стовбура дерева);
2) Вивчення дат збору винограду та фенологія (дослідження певної стадії зрілості рослин);
3) Записи про молебні під час надмірної посухи чи повені;
4) Вивчення льодовиків;
5) Вивчення пилку (для довготривалих періодів).

Читати далі →

Пам'ятаю як вражали прочитані в художній літературі й біографічних статтях описи життя поміщиків та різночинців Російської імперії ХІХ століття, а саме — тому, як тоді спілкувалися й товаришували: багаторічне листування по кілька листів на рік; відвідини, що на них чекали місяцями; поодинокі зустрічі, перепитування спільних знайомих тощо.
Небагато змінилося.
Читати далі →

«В Харькове ко Дню города будет открыта полностью благоустроенная Свято-Александровская площадь, расположенная на пересечении пр. Косиора и пр. Фрунзе.»
«Свято-Александровская площадь, расположенная на пересечении пр. Косиора и пр. Фрунзе» — це не осюморон, а сонна харківська буденність, що повторюється раз по раз, якщо подивитися на карту чи пройтися вулицями міста.

Читати далі →

Маршал Маклюен (Herbert Marshall McLuhan), соціолог-техніцист, який наполягав на технологічному детермінізмі людського існування, особливо наголошуючи на ролі фонетичного письма та засобів комунікації, у своїй відомій книжці «Understanding Media: The Extensions of Man» пише, що для мешканців Сполучених Штатів значно важливіше досягти віку, що дозволяє керувати автом, аніж віку, що дозволяє голосувати на виборах.

The car has become an article of dress without which we feel uncertain, unclad, and incomplete in the urban compound. (P. 236)

Читати далі →