Костянтин Левін
Рейтинг
+12.00
Сила
29.31

Костянтин Левін

k-levin

Туристу в Чернівцях

Привіт, Чернівці!

Збираюся побувати у місті наступної середи - п'ятниці (з 30-го по 1-ше). Маю кілька питань:

1) Де краще зупинитися на одну/дві ночі?
2) Де в історичному центрі можна смачно поїсти (пріоритет — "домашній" кухні)?
4) Підкажіть будь-ласка номер ці...
Читати далі →

P.S.

Припиняю писати сюди. Була надія, що Вкурсі зможе стати біль-менш потужним тематичним проектом і я чесно намагався докласти до цього зусиль. Але виходить так, що LJ, при всіх його вадах, кращий. Принаймні для мене. Тому повертаюся туди.

Не ображайтеся, єслі шо.
Читати далі →

Постання ісламського фундаменталізму як постколоніальний синдром

Семюел Гантінґтон, окрім того, що недобре прислужився Україні, провівши її територією межу «цивілізацій» між католиками і православними (яку тепер використовують або в провокативних цілях, або просто від короткозорості та без детального знайомства із самою теорією), аналізує виникнення ісламського фундаменталізму і поступове посилення його впливу в усіх країнах, де переважає мусульманське населення.
Читати далі →

Малевич: Бог не скинут

Казимир Малевич не тільки написав цілу низку теоретичних робіт у галузі мистецтва, але й своєрідно намагався вирішити головну філософську проблему модерного часу — «що після Бога?». У своєму розлогому ессе «Бог не скинут: Искусство, церковь, фабрика» (Витебськ, 1922) він розмірковував про два шляхи, якими людина рухається до Бога — церкву і фабрику.
Читати далі →

Конфлікт маскувань

Читаючи огляд 7-ми книжок на тему Помаранчевої революції, які виходили за кордоном у 2005/06 роках, натрапив на надзвичайно влучне визначення того, яким чином Росія і Захід протистояли одне одному під час подій кінця 2004 року:
Читати далі →

Елітаризм як психічний розлад

Спостерігаючи за людьми, можна помітити, що елітаризм у наш час дуже часто насправді є формою аутизму. Людина настільки сильно боїться оточуючого світу і не в змозі нормально, без сильного дискомфорту контактувати з сусідою, міліціонером, сантехніком і т.д., що воліє відгородити себе і групу найближ...
Читати далі →

Звичаєва корупція

Є така книжка — "Звичаєва корупція? Громадяни та уряд в посткомуністичній Європі", видана в 2001-му році, а в 2004-му перекладена українською. Так от, у цій монографії колектив авторів досліджує специфіку і відмінності між корупцією в Чехії, Словаччині, Болгарії та Україні. Мова йде про дрібну корупцію і, оскільки предмет специфічний (які джерела використовувати?), було проведено дуже багато опитувань. Найцікавіше звідти:
Читати далі →

Розуміння історії. Боротьба зневаги з цікавістю.

Нас усіх об'єднує багато категорій, розумових конструкцій, які ми успадкувал від часів Радянського Союзу. Однією з таких конструкцій є специфічне, пострадянське розуміння "історії".
Я не буду зупинятися на радянській спадщині, а відразу перейду до справи.
Читати далі →

Ліберальна меншість і міф "цивілізаційного розлому"

Микола Рябчук (я, очевидно, ще неодноразово буду звертатися в блозі до його публіцистики) під час своєї лекції на polit.ua дуже влучно окреслив ситуацію в Україні як співіснування і конфлікт не двох, а трьох частин: умовної просовєтської проавторитарної більшості, умової проукраїнської проавторитарної більшості, і ліберальної меншості.

Читати далі →

Пам'ять і майбутнє

Дуже важливий абзац від Ур Юнґура: «Знаний вислів Ернеста Ренана [Ernest Renan] про те, що нації пов'язує не те, що вони воліють пам'ятати, а те, що вони воліють забути. Заперечення є вектором цього процесу забуття. Доречним прикладом є пам'ять про геноцид вірмен: будучи турком, заперечувати та „за...
Читати далі →