Таке листування, звичайно ж, зустрічається, як зустрічаються виключення з будь-якого правила. А також як інерція тих поколінь, які не «виростали» з інтернетом, чи просто були позбавлені можливості користатися його благами. Але мова, звичайно ж, ішла «про нас молодих», а з нами і про майбутні урбанізовані покоління. Відтак — про інтернет.
.
Кожна форма спілкування, як в реальному світі, так і у віртуальному, потребує свого місця. Не декламують трагедії Шекспіра в громадській вбиральні (хіба як жарт), не вживають «олбанської» на наукових конференціях (хіба як предмет дослідження, наприклад, лінґвістами). Тобто знаходяться, звичайно, виключення із правил, але це, перепрошую, ідіоти, і Ви з цим, певно, погодитесь. Так само і у віртуальному світі — є місця із загальновизнаними нормами віртуальної поведінки, які негласно і стихійно формуються самими учасниками процесу комунікації і є інтуїтивно зрозумілими. Тобто ні, можна звичайно вконтактєкє писати філософські треди, але, думаю, Ви зрозуміли аналогію. Врешті, навіщо створювали Вкурсі? Хіба з технічного боку не простіше було створити спільноту в ЖЖ і запросити всіх приєднатися? Виявляється, наявності «відповідних» людей не досить?
.
Щодо електронної пошти. Вона давно стала «розмінною монетою» на всі випадки життя і відтак не є тим місцем, де можна повноцінно розвивати епістолярний жанр (потрібно зареєструватися — код на мило, написали коментарій в блозі — повідомлення на мило, спам тощо). Це має бути десь так:
Сервіс, в якому можна оформити всі мікро-деталі віртуального листа — фон, шрифт, кольори, елементи дизайну, звичайно можливість вставляти відео і фото. Сформований файл відправляється на вибрану адресу. Можно навіть ввести обмеження — файл "іде" добу, щоб він не перетворився на звичайний месенджер. Ні на кого не «оглядаєшся» окрім людини, до якої пишеш, оскільки більше ніхто цього листа не побачить. Готова бізнес-модель;). Питання — чи існує суспільний запит на такий сервіс. Я б точно зареєструвався.
Так чи інакше можна знайти подібності у всіх іделогій. Скоріше погоджуся на вже традиційне порівняння радянської практики (і її квінтесенції — сталінізму) з релігіозним культом.
Що має означати «Захід просто частково виніс її (бідність) за межі власного Метрополісу, у Третій світ»?
Колись існувала заможна Африка, яка була зґвалтована Заходом? Сто років тому там люди не пухли з голоду? Чи вони, без західних уявлень про світ (писемність, технології, взагалі культура) краще б скористалися зараз своїми алмазами чи що там у них?
Мова не йде про технології взагалі, тільки про персональні (наголошую — персональні!) автомобілі. Технології мають розвиватися і дозволити нам врешті решт колонізувати інші планети, поки ми не пожерли одне одного.
Я маю дочку (3,5 роки) і ми двічі на день долаємо 30 хв. пішки та 2 станції метро аби дістатися дітсадочка. Я міг би взяти авто в кредит, але не хочу. Справа не тільки в гонорі (не належати до тих снобів), а і в тверезій оцінці плюсів та мінусів (ремонтувати, мити, заправляти, розбиратися з нею, шукати для неї гараж тощо — не хочу)
Не вважаю такий підхід «однобоким», я його вважаю «узагальненим». Світосприйня автовласника і пішохода дійсно різниться і це можна спостерігати кожного разу як людина купує авто.
Голосую за безкоштовний цілодобовий громадський транспорт і таксі (бажано такі, де б водій був фізично відокремлений від пасажира), з надзвичайно розгалуженою мережею покриття (до кожного будинку від зупинки — не більше 5 хв. пішки). Щоб водіями брали тільки кваліфікованих людей, щоб кожного ранку перевіряли кров на вміст алкоголю.
Такі мрії :)
Мені здається, що перемога польових технологій на останніх виборах — абсурд, але нехай.
Врешті, коли я сказав, що Ющенко програв інформаційну війну, я мав на увазі стратегічний програш в період 2005 — 2009, а не тактичний, під час передвиборчої компанії, коли було вже запізно.
То Ви направду вважаєте, що на останніх виборах польові технології перемогли медійні? І що польові технології взагалі використовувались масовіше і організованіше, аніж на попередніх виборах?
Не розумію, що має означати «діалог, який викликає у виборця правдиві почуття» та «технологія… коли ти звертаєшся до „свого“ виборця особисто». Кандидат має особисто ходити по вулицях і спілкуватися з виборцями? Чи мається на увазі звичайний передвиборчий тур Україною з виступами зі сцени та концертами? Якщо друге (бо перше виглядає химерно), то чи Ви впевнені, що цей тур хоч якось вплинув на результати голосування (і навіть більше — що саме він переміг медії)?
Доречі, термін «польові технології» — Ваша особиста знахідка (принаймні гугл його не знає — ).
Впевнений, що ніякого феномену тут немає. Ющенко програв насамперед інформаційну війну, довершила програш світова економічна криза (хто б не був у той час при владі — втратив би популярність).
Справа майбутнього — грунтовні дослідження преси, інтернету і телебачення (аналіз медійного дискурсу) 2004 — 2009 рр., які, я впевнений, це підтвердять. Щойно вийшла друком монографія Володимира Кулика (http://krytyka.com/cms/front_content.php?idart=193), яка, думаю, має розпочати роботу в цьому напрямку.
.
Кожна форма спілкування, як в реальному світі, так і у віртуальному, потребує свого місця. Не декламують трагедії Шекспіра в громадській вбиральні (хіба як жарт), не вживають «олбанської» на наукових конференціях (хіба як предмет дослідження, наприклад, лінґвістами). Тобто знаходяться, звичайно, виключення із правил, але це, перепрошую, ідіоти, і Ви з цим, певно, погодитесь. Так само і у віртуальному світі — є місця із загальновизнаними нормами віртуальної поведінки, які негласно і стихійно формуються самими учасниками процесу комунікації і є інтуїтивно зрозумілими. Тобто ні, можна звичайно вконтактєкє писати філософські треди, але, думаю, Ви зрозуміли аналогію. Врешті, навіщо створювали Вкурсі? Хіба з технічного боку не простіше було створити спільноту в ЖЖ і запросити всіх приєднатися? Виявляється, наявності «відповідних» людей не досить?
.
Щодо електронної пошти. Вона давно стала «розмінною монетою» на всі випадки життя і відтак не є тим місцем, де можна повноцінно розвивати епістолярний жанр (потрібно зареєструватися — код на мило, написали коментарій в блозі — повідомлення на мило, спам тощо). Це має бути десь так:
Сервіс, в якому можна оформити всі мікро-деталі віртуального листа — фон, шрифт, кольори, елементи дизайну, звичайно можливість вставляти відео і фото. Сформований файл відправляється на вибрану адресу. Можно навіть ввести обмеження — файл "іде" добу, щоб він не перетворився на звичайний месенджер. Ні на кого не «оглядаєшся» окрім людини, до якої пишеш, оскільки більше ніхто цього листа не побачить. Готова бізнес-модель;). Питання — чи існує суспільний запит на такий сервіс. Я б точно зареєструвався.
Колись існувала заможна Африка, яка була зґвалтована Заходом? Сто років тому там люди не пухли з голоду? Чи вони, без західних уявлень про світ (писемність, технології, взагалі культура) краще б скористалися зараз своїми алмазами чи що там у них?
Я маю дочку (3,5 роки) і ми двічі на день долаємо 30 хв. пішки та 2 станції метро аби дістатися дітсадочка. Я міг би взяти авто в кредит, але не хочу. Справа не тільки в гонорі (не належати до тих снобів), а і в тверезій оцінці плюсів та мінусів (ремонтувати, мити, заправляти, розбиратися з нею, шукати для неї гараж тощо — не хочу)
Не вважаю такий підхід «однобоким», я його вважаю «узагальненим». Світосприйня автовласника і пішохода дійсно різниться і це можна спостерігати кожного разу як людина купує авто.
Голосую за безкоштовний цілодобовий громадський транспорт і таксі (бажано такі, де б водій був фізично відокремлений від пасажира), з надзвичайно розгалуженою мережею покриття (до кожного будинку від зупинки — не більше 5 хв. пішки). Щоб водіями брали тільки кваліфікованих людей, щоб кожного ранку перевіряли кров на вміст алкоголю.
Такі мрії :)
Врешті, коли я сказав, що Ющенко програв інформаційну війну, я мав на увазі стратегічний програш в період 2005 — 2009, а не тактичний, під час передвиборчої компанії, коли було вже запізно.
То Ви направду вважаєте, що на останніх виборах польові технології перемогли медійні? І що польові технології взагалі використовувались масовіше і організованіше, аніж на попередніх виборах?
Доречі, термін «польові технології» — Ваша особиста знахідка (принаймні гугл його не знає — ).
Справа майбутнього — грунтовні дослідження преси, інтернету і телебачення (аналіз медійного дискурсу) 2004 — 2009 рр., які, я впевнений, це підтвердять. Щойно вийшла друком монографія Володимира Кулика (http://krytyka.com/cms/front_content.php?idart=193), яка, думаю, має розпочати роботу в цьому напрямку.