Постання ісламського фундаменталізму як постколоніальний синдром

Семюел Гантінґтон, окрім того, що недобре прислужився Україні, провівши її територією межу «цивілізацій» між католиками і православними (яку тепер використовують або в провокативних цілях, або просто від короткозорості та без детального знайомства із самою теорією), аналізує виникнення ісламського фундаменталізму і поступове посилення його впливу в усіх країнах, де переважає мусульманське населення.
У своїй найвідомішій праці «Зіткнення цивілізацій» він відводить ісламу найбільше місця і аналізує його найретельніше з-поміж усіх інших «цивілізацій». На його думку, як сучасний стан ісламського світу, так і відродження і посилення впливу релігії на світське життя є прямим наслідком західного впливу (цитую за російським перекладом):
Подобно другим проявлениям глобального религиозного возрождения, Исламское возрождение является одновременно и следствием модернизации, и попыткой схватиться с ней врукопашную. Лежащие в ее основе причины, как правило, те же, что вызвали индигенизацию (відродження місцевих, незахідних культур — К. Л.) в незападных обществах: урбанизация, социальная мобилизация, высокий уровень грамотности и образованности, усиление интенсивности коммуникаций и роли средств массовой информации, расширение связей с западной и другими культурами. Эти процессы подрывают традиционный сельский уклад и клановые узы, порождают отчужденность и кризис идентичности. Исламистские символы, взгляды и убеждения отвечают порожденным этим психологическим запросам, а исламистские благотворительные организации – общественным, культурным и экономическим нуждам мусульман, захлестнутых процессом модернизации. Мусульмане ощущают потребность возвращения к исламским идеям, обычаям и институтам, чтобы дать ориентир и двигатель для модернизации. [C. 174]

Одночасно із тим Хантінгтон не забуває зазначити, що не останню роль зіграв тут і нафтовий бум 1970-х років, який сприяв зміцненню багатьох мусульманських держав. Зростання якості життя спричинило стрімке зростання населення:
В то время как духовный подъем Восточной Азии был обеспечен впечатляющими темпами экономического роста, Исламское возрождение было обеспечено впечатляющими темпами роста населения. <...> С 1965 по 1990 год количество людей на Земле выросло с 3,3 млрд. до 5,3 млрд., т.е. ежегодный прирост составлял около 1,85%. В мусульманских странах темпы роста всегда были выше двух процентов, и часто превосходили 2,5%, а временами – и все 3%. Например, между 1965 и 1990 годами население Магриба    увеличивалось на 2,65% в год, и выросло с 29,8 до 59 миллионов человек, причем население Алжира росло со скоростью 3 процента в год. В тот же период количество египтян росло со скоростью 2,3% – с 29,4 до 52,4 миллиона. [C. 175]

Звідки ж береться еліта, яка стає рушійною силою ісламського фундаменталізму?
Возникновение подобных позиций является проявлением того, что Рональд Дор назвал термином “феномен индигенизации второго поколения”. Как в бывших западных колониях, так и независимых странах вроде Китая и Японии “первое “модернизаторское”, или “постнезависимое”, поколение зачастую получало образование в зарубежных (западных) университетах на западном космополитичном языке. Частично из?за того, что они впервые попадали за рубеж, будучи впечатлительными подростками, принятие ими западных ценностей и стиля жизни могло быть весьма глубоким. Большинство из второго, намного большего поколения, напротив, получает образование дома, в университетах, основанных первым поколением, где для обучения все больше используется местный, а не колониальный язык. Эти университеты “дают куда менее тесный контакт с миром культуры метрополии”, и “знания обрели местный колорит посредством перевода – обычно объем их ограничен, а качество оставляет желать лучшего”. Выпускники этих университетов негодуют по поводу засилья предыдущего, обученного на Западе поколения и поэтому часто “поддаются призывам местных оппозиционных движений”. По мере того как западное влияние сходит на нет, молодые честолюбивые лидеры уже не могут надеяться на то, что Запад даст им власть и богатство. Они вынуждены искать средства достижения успеха в своем обществе, и поэтому им приходиться приспосабливаться к ценностям и культуре этого общества. [C. 135]

Ситуація прозора як божий день. Колонії знайомляться із західною культурою (технології, освіта, медицина), найбагатші представники місцевого населення відправляють своїх дітей навчатися до Європи, будується така-сяка інфраструктура хоча б у регіонах проживання колонізаторів. Потім, майже одночасно, колонії отримують незалежність, завдяки нафтовому буму (реалізованому в технологіях, освіті і медицині) зростає кількість населення, яке швидко урбанізується і в нових умовах страждає від невизначеності у нашій global village, відтак звертається до того, що може ідентифікуватися зі «своїм», тобто до ісламу.

Парадокс ситуації у тому, що іслам (як і будь-яка монотеїстична релігія, якщо вона домінує над світською владою) несумісний із сучасною західною культурою (технологія, освіта, медицина), а відтак і багатомільйонним населенням нових мусульманських міст. Або захлинутися в антисанітарії, руїнах, невігластві, підвищити в кілька разів рівень дитячої смертності і врешті решт повернутися в села (багатомільйонні міста щоденно потребують інженерів і лікарів, а не духовних наставників), або відвести ісламу роль важливого, але не домінуючого фактору в житті мусульманських країн. Нові покоління, які виростають на новому ґрунті (інтернет, транспорт, технології), скоріше за все позбавлені комплексів і фобій їхніх батьків, тож від них і залежатиме, який шлях оберуть мусульманські країни. Вибір видається очевидним і рано чи пізно його буде зроблено.

30 коментарів

Святослав Вишинський
Дуже семантичний ланцюг: «західна культура (технології, освіта, медицина)» vs. "іслам", «антисанітарія, руїни, невігластво, дитяча смертність»; «новий грунт (Інтернет, транспорт, технології» vs. «комплекси і фобії»; «ситуація прозора як Божий день», «вибір очевидний» (вклонитись Золотому Тельцю). Складно зрозуміти, чому іслам «несумісний» з «багатомільйонним населенням міст» (70% населення Ірану проживає в містах, тільки в Тегерані — 7 млн.)? Чи не є тенденційною спроба представити іслам «аграрним»? Як і християнство, іслам є феноменом religio і саме ісламське суспільство є модерновими у найбільш питомому розумінні цього слова (а не в сенсі «технологічності», etc.). Монотеїстичні релігії визначально поширювались перш за все в урбанізованих середовищах Близького Сходу та Середземномор'я (в т.ч. у містах, котрі ще в Античності налічували до 1 млн. населення, як Александрія в Єгипті та ін.). Чи не є сама спроба судження _про все_ з позицій західного «провінціалізму» (за Мірчею Еліаде) приреченою на перманентну підміну смислів, ціннісний монополізм та синдром усе того ж завуальованого колонізаторства (i.e. расизму)?
Святослав Вишинський
* «Дуже оригінальний семантичний ланцюг...»
Костянтин Левін
Складно зрозуміти, чому іслам «несумісний» з «багатомільйонним населенням міст»
.
Отож. Між тим, не треба бути генієм, щоб зрозуміти, що сучасний Тегеран постав не з молитви, а з фізики, математики, хімії:
.

.
Чи не є тенденційною спроба представити іслам «аграрним»?
Будь-яка монотеїстична релігія є аграрною. Неможливо побудувати сучасне місто без НЕрелігійної освіти. Якщо завтра всі почнуть вивчати лише слово боже, то не буде кому керувати атомними електростанціями.
.
«західна культура (технології, освіта, медицина)» vs. "іслам", «антисанітарія, руїни, невігластво, дитяча смертність»
І? Що тебе бентежить? Після знайомства із західними технологіями, освітою і медициною в ісламських країнах не покращилися санітарні норми, не побудували асфальтовані дороги і залізобетонні будинки, не виріс рівень освіти і не зменшилася дитяча смертність?
.
Взагалі смішне викриття «тенденційності» в моєму пості. Не треба нічого «викривати», бо я відверто кажу що релігія і наука несумісні. Або ти обираєш медицину, освіту, науку, або попа з кадилом (молитву замість пеніциліну, біблію замість підручників, проповідь замість технологій). Навряд чи хто захоче, навіть «в ім'я Аллаха», відмовитися від електрики, транспорту й дозвілля і знову повертатися до віслюків і мазанок. Тому Захід так чи інакше переможе. Він уже переміг.
Святослав Вишинський
Міста-мільйонники з необхідним рівнем інфраструктури мали місце ще в IV ст. до н.е., зокрема, на Близькому Сході, де пізніше поширився іслам. Високий рівень наукових знань, в т.ч. у галузі точних наук, продемонстрував саме Близький Схід ще в Ранньому Середньовіччі, однак на Сході це не вилилось у технократичну цивілізацію, для котрої основна цінність — комфорт і гроші. Духовні цінності не заважали арабським ученим і філософам творити як у Середні віки, так і сьогодні: річ не в знаннях, а в пріоритетах. В сучасному Ірані фізика, математика та хімія — на службі теократії, а не споживання per se, як і кулемет в руках афганського ваххабіта. Різниця між «опанувати техніку» та «бути опанованим технікою» — наріжна, і як така була детально розглянута Мартіном Гайдеггером, Карлом Ясперсом та Ернстом Юнгером ще в сер. XX ст. Коли технократія і споживання стають «річчю в собі», цивілізація входить у фазу нігілізму, в якій істинні гуманістичні цінності підмінено фантомами, два із яких вибухнули на Хіросімою та Нагасакі в 1945 р. Постановки науки і техніки, грошей і комфорту на перше місце автоматично означають усунення духовних та моральних цінностей — на друге. Не одним дослідником було резонно поставлено питання: чи стала власне _західна_ людина кращою за останні триста років? Події XX ст. доводять протилежне: за що тоді плата? Схоже, за асфальтованими дорогами і залізобетонними будинками ти перестав бачити _людину_.
Костянтин Левін
Міста-мільйонники з необхідним рівнем інфраструктури мали місце ще в IV ст. до н.е.
<...>
Високий рівень наукових знань, в т.ч. у галузі точних наук, продемонстрував саме Близький Схід ще в Ранньому Середньовіччі

.
Міста-мільйонники античності звичайно ж мають багато спільного з ісламом, який виник на тисячу років пізніше, і взагалі мають безпосереднє відношення до питання чи можлива домінація монотеїстичної релігії в урбанізованому світі, ага. А рівень наукових знань у галузі точних наук, продемонстрований у Ранньому Середньовіччі, безсумнівно, і надав Тегерану його сучасного вигляду.
.
До речі, шо за дурний тон всюди тулити Гайдеггера з Юнгером, їй-богу.
Галина Дичковська
Чи в аграрному світі, чи в мільйонному місті, чи в церкві, чи в мечеті, чи в бібліотеці, чи біля пастушої ватри
душа потребує дотику ЛЮБОВІ,
яка в усіх релігіях і мовах
і є БОГ.
А чи знайшла хоч десь?
Костянтин Левін
Не знаю, ніколи не потребував у бібліотеці дотику любові.
Святослав Вишинський
Міста-мільйонники і взагалі міста були безпосередньою сферою розповсюдження та утвердження ісламу та християнства, на противагу консервативній аграрній зоні, де монотеїзм утверджувався найважче — саме завдяки містам монотеїстичні релігії стали світовими: елементарний факт історії релігій. До міст-мільйонників Античності можна додати міста такого ж класу Середньовіччя, в т.ч. в ісламському світі (Каїр, Багдад). Наочною відповіддю на питання про домінацію ісламу в місті є сучасні західноевропейські мегаполіси: Лондон, Париж, Брюссель та ін. — як у плані демографії, так і по першості на шкалі прийняття ісламу корінними европейцями. Ісламізація Европи та вимирання «цивілізованих» европейських націй багато говорять про ефективність західного проекту. Про досягнення середньовічної арабської науки освіченому західному інтелектуалу варто знати, враховуючи ту обставину, що західноевропейська наука в значній мірі виникла на її фундаменті (див., зокрема, роботу по історії філософії позитивіста Бертрана Рассела та ін.). Без трансферу східних ідей не лише в Середні Віки, але й в Ранню Античність (знання перших грецьких математиків отримані на теократичному Сході, зокрема як відомий факт з біографії Платона) не було би сучасного вигляду Західної Европи: елементарний факт історії науки. «Дурний тон» — не слідкувати за розвитком усе того ж західного гуманітарного (і не тільки) знання, висловлюючи від його імені по ряду питань судження епохи першого позитивізму, котрі ще в XX ст. самими західними науковцями та філософами були спростовані (ремарка до цієї та попередніх дискусій). Характерно, що виступаючи з позицій західної раціональності, ти не береш до уваги колапс логічного апарату західної науки, а тому і можливості будь-якої однозначної раціональної верифікації знання (крах неопозитивізму у XX ст. і відповідний новий підхід до мовно-логічних дискурсів з подальшою відмовою від ідеї «вищості» та «нижчості» дискурсів цивілізаційних).
Костянтин Левін
Я, виступаючи з позиції західної раціональності хоча б не перескакую постійно з теми на тему (в твоєму випадку — з будь-якої теми на Гайдеггера з Юнгером).
.
До міст-мільйонників Античності можна додати міста такого ж класу Середньовіччя, в т.ч. в ісламському світі (Каїр, Багдад).
Це вже ближче до тіла. Але існування подібних міст не робило суспільства урбанізованими, вони все одно залишалися аграрними.
.
Міста завжди були і є осередками поширення всього нового, на відміну від «традиції», яка цупко тримається на селі. Місто завжди модернове, село — консервативне. Коли монотеїстичні релігії були новими і «прогресивними» — вони поширювалися в першу чергу в містах, залишаючи всі інші релігійні вірування на аграрному узбіччі. Потім на Заході ідеї Просвітництва поступово витіснили на ті ж узбіччя християнство. Сучасне відродження релігії як наслідок кризи ідентичності в мусульманських країнах неодмінно зіткнеться із вибором — або увійти в глобальний світ, або закритися в релігійних школах і дивитися, як розвалюються новопосталі міста. Приблизно як із російським православ'ям — можна, звичайно, переробити освіту таким чином, щоб вивчати тільки історію Росії та слово боже, але тоді щомісяця доведеться очікувати на аварії на ГЕС, які ані ліквідовувати, ані відновлювати опісля буде нікому.
.
Ну і про запозичення не треба писати в такому дусі, ніби я їх заперечую, вони безумовно були і будуть, з усіх сторін.
Святослав Вишинський
Мова йде про техніку як феномен, тобто не тільки матеріальний носій (технічні інструменти), але явище в тому найбільш глибокому смислі, про який вели мову названі філософи. «Техніка» в цьому розумінні є не самим інструментарієм, але суспільним та культурним шаблоном, на основі якого на Заході функціонує все. Саме тому людина «опанована технікою»: синдром конвеєрного споживання благ чи підтримки перманентного економічного зростання з усе меншим урахуванням фактору самої людини — найбільш актульні приклади західних «здобутків», котрі він вибірково (sic) експортує для підтримки системи нерівності та експлуатації на макро-рівні. Розуміння проблеми потребує вивчення її генеалогії — однак питома риса Заходу в тому, що внутрішні критика або протест уже давно не поміха паровозу: процес та його головні бенефіціарії («технарі» економіки) більше не рахуються з людиною чи культурними/моральними/духовними цінностями. Це — логічне завершення світської цивілізації, для якої запрограмований робот став синонімом "ідеальної" людини, а ідея «l'homme machine» Жюльєна де Ламетрі — втіленою утопією.
Святослав Вишинський
Стосовно Мартіна Гайдеггера та Ернста Юнгера: сприймати за свідоме ігнорування аргументів? Мартін Гайдеггер та Ернст Юнгер наведені у зв'язку з тим, що саме вони (а також Карл Ясперс, Фрідріх Юнгер, Хосе Ортега-і-Гассет) після 1945 р. першими серед західних авторів дали широкий критичний філософський аналіз феномену техніки, технізації та технократії, а також дегуманізуючому гуманізму, котрі є темою даної дискусії. Найбільш оригінальним фактом є те, що західна гуманітарна наука дотепер визнає ці тези правильними і, на відміну від наївного позитивізму XIX ст., в архів їхні тези не здані і не спростовані. Можливо, «дурним тоном» є спроба непомічати кризу західної свідомості і культури? Чи «економічне зростання», серійне виробництво та бездумне споживання в XXI ст. є самодостатніми показниками?
Костянтин Левін
широкий критичний філософський аналіз феномену техніки, технізації та технократії, а також дегуманізуючому гуманізму, котрі є темою даної дискусії.
.
Опа, яка у нас, виявляється, тема дискусії. Ти диви.
Святослав Вишинський
Ти недостатньо добре аналізуєш зміст своїх і чужих коментарів, щоб не розібратись у темі дискусії? Дискусія, викликана повідомленням, має тенденцію розвивати визначальний текст, поданий автором — як і будь-яка дискусія чи доповідь в усному форматі. Елементарний факт комунікації.
Костянтин Левін
Я достатньо добре аналізую зміст твоїх повідомлень, щоб побачити, що кожна дискусія, на яку б тему вона не починалася, неодмінно зведеться у тебе до Гайдеггера з Юнгером і філософських проблем ХХ століття. Після чого (якщо я не захочу замість початкової теми спілкуватися на тему «філософських проблем ХХ століття») ти скажеш, що я ігнорую твої поважні аргументи.
.
Тож пропоную раз і назавжди поставити крапки над "І". По твоїй темі можу сказати наступне: Криза філософії двадцятого століття є. Спілкуватися про неї мені нецікаво, я, врешті, не філософ. Все.
Святослав Вишинський
Безперечно, проблема зіткнення цивілізацій буде зведена до проблеми філософії цієї цивілізації — для освіченого західного гуманітарія було би несерйозно починати розмову з економіки, а розпочинати з основи, особливо коли він береться аналізувати релігійні, культурні чи ціннісні феномени, а то і визначати, чим є і чим не є сама філософія (ремарка до до дискусії про Дмитра Донцова). У даній розмові, окрім означених авторів, були наведені й інші аргументи, найбільш наочний з яких варто повторити на завершення: "Ісламізація Европи та вимирання «цивілізованих» европейських націй багато говорять про ефективність західного проекту". Думаю, це і є все.
Костянтин Левін
Ох лол. Для освіченого західного гуманітарія, впевнений, немає потреби звертатися до аналізу релігійних і цінністних феноменів для визнання того, що сучасна медицина зменшує дитячу смертність, а будівництво асфальтованої дороги неможливо здійснити однією лише молитвою чи «науковими здобутками Раннього Середньовіччя».
Михайло Шморгун
Можливо я дуже наївний, але чомусь, я не вірю в перемогу Заходу (тим більше у те, що він уже переміг).
Світова економічна криза породжена Західним ноуменом споживацтва ударила найсильніше по Заходу ж — і це плата ( не критикуйте цей аргумент, він є тенденційним від початку) за відхід від Віри…

Східний світ глухий, забитий, як Ви його подаєте, на собі цю кризу майже не відчув. Вона (криза), скоріше, доводить, що суспільства, які розвиваються в гармонії з релігійним началом є конкурентноздатним у нашому світі, а відрив від релігії веде до Кризи «айдентіті» конкретної цивілізації, або якшо коректніше імперії…
Костянтин Левін
Світова економічна криза є кінцем історії? Чи щось є дивного у тому, що країни, більшість населення яких складають сільські жителі, які великою мірою живуть з натурального господарства, майже не відчули цієї кризи?
Володимир Карагяур
Єдине на що хочеться звернути вашу увагу поважні панове — це на сучасні ісламські державні утворення. Одні з них є світськими країнами, а їнші ні. І напевно найяскравіший в цьому приклад — це Об`єднані Арабські Емірати. Я не думаю, що хтось може сказати, що Емірати світська держава.
Костянтин Левін
І? Про що це нам каже?
Володимир Карагяур
Про що! Щось, що перекреслює думку стосовно ісламу.
Володимир Карагяур
Сорь. Те, що перекреслює думку наведену у статті.
Костянтин Левін
І яким чином воно її перекреслює?
Володимир Карагяур
Тим, що релігійна держава Об`єднані Арабські Еміратизовсім не схожі на сільську державу, а однією з найрозвинених скоріше.
Костянтин Левін
Население ОАЭ — 4,8 млн человек, подавляющее большинство из которых (до 70 %) — рабочие из Южной и Юго-Восточной Азии.

В малесенькій країні, яка володіє мільярдами нафтодолларів і взагалі не потребує від своїх громадян ані вмінь, ані знань (все будуть робити ті 70% найманих працівників) можна хоч ритуали племені зулусів взяти за основу законодавства, і все буде гаразд.
Володимир Карагяур
Ну добре доведеться ще щось згадати стосовно деяких країн, щоб підтримати свою точку зору.
Святослав Вишинський
Костянтин Левін
Якщо мені колись знадобиться посилання на ісламські проповіді, обов'язково звернуся до тебе.
.
Такий інтелігентний хлопець Антон Степаненко, не личить йому тільки соромитися свого імені/прізвища і мови (фонетичні кривляння — бррр). А от банери на сайті, де він працює редактором, красномовні:
.
..
.
Время намаза для вашего города!
Святослав Вишинський
Коментар із відео адресовано не Костянтину Левіну. Однак якщо для Костянтина Левіна новиною є зміна імені під час прийняття ісламу (як і в християнстві раніше) — не нам судити його обізнаність у проповідях. Як і в тому факті, що його власне ім'я запозичено слов'янською культурою на все тій же прозелітичній підставі, а нагромадження приголосних у ньому — для української мови фонетично чужорідним. Якщо Костянтина Левіна дивують годинники із вказуванням часу намазу (традиційно визначається по положенню Сонця) — логічно, повинні здивувати і компаси, за якими можна визначати киблу. Можливо, примітивізм криється не там, де його шукають — а в тому, хто його так наполегливо шукає? «И что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?» (Мф. 7:3)
Костянтин Левін
Можливо, я просто натякав на сеґментацію ринку :)
.
Коментар із відео адресовано не Костянтину Левіну.
Перепрошую, не примітив.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте