Історія клімату і Україна
Відомий історик Емануель Ле Руа Лядюрі (Emmanuel Le Roy Ladurie) в своїй останній книжці «Коротка історія клімату: від середньовіччя до наших днів. Бесіди з Анушкою Васак» (К.: Ніка Центр, 2009) розповідає про методи вивчення історії клімату. Назагал їх п'ять:
1) Дендрохронологія (вивчення росту дерев за допомогою кілець стовбура дерева);
2) Вивчення дат збору винограду та фенологія (дослідження певної стадії зрілості рослин);
3) Записи про молебні під час надмірної посухи чи повені;
4) Вивчення льодовиків;
5) Вивчення пилку (для довготривалих періодів).
Припасовуючи до української та, ширше, давньоруської території, можемо сказати, що принаймні три методи (1, 2 та 5) нам доступні.
Незважаючи на те, що температурні екстремуми могли істотно різнитися для Франції (яка є основною територією дослідження Ле Руа Лядюрі) та України, все ж зробив кілька нотаток про стан клімату в ключові для нашої історії роки.
— Холодний і неврожайний 1596 рік.
— Надзвичайно холодне літо і підвищення цін на зерно 1648 року (ситуація повторювалось також і в 1649 та в 1650 рр.).
— Окремо зупиняється автор на зимі 1708-1709 рр.:
— Після 21-го погожого року поспіль наступає по-справжньому холодна зима 1917 р., що знищує посіви, особливо сильно у воюючих між собою Франції та Німеччини.
— Гіперспека 1933 р. з гарним урожаєм зернових.
— Зима в січні-лютому 1941 — 1942 рр. сковує морозом усю Європу з Росією включно. («Так би мовити, генерал Зима прийшов на допомогу радянській армії генерала Жукова», С. 105)
І наостанок, до нинішніх подій із виверженням вулкану в Ісландії та паралізації повітряного сполучення над Європою:
1) Дендрохронологія (вивчення росту дерев за допомогою кілець стовбура дерева);
2) Вивчення дат збору винограду та фенологія (дослідження певної стадії зрілості рослин);
3) Записи про молебні під час надмірної посухи чи повені;
4) Вивчення льодовиків;
5) Вивчення пилку (для довготривалих періодів).
Припасовуючи до української та, ширше, давньоруської території, можемо сказати, що принаймні три методи (1, 2 та 5) нам доступні.
Незважаючи на те, що температурні екстремуми могли істотно різнитися для Франції (яка є основною територією дослідження Ле Руа Лядюрі) та України, все ж зробив кілька нотаток про стан клімату в ключові для нашої історії роки.
— Холодний і неврожайний 1596 рік.
— Надзвичайно холодне літо і підвищення цін на зерно 1648 року (ситуація повторювалось також і в 1649 та в 1650 рр.).
— Окремо зупиняється автор на зимі 1708-1709 рр.:
«у січні-лютому 1709 р. зареєстрували найсильніший холод за останні 500 років із нижчою на 3 градуси середньою температурою в Європі та Західній Росії! Беручи до уваги нинішнє потепління, „1709“ рік може статися лише раз на сто тисяч років!»
— Після 21-го погожого року поспіль наступає по-справжньому холодна зима 1917 р., що знищує посіви, особливо сильно у воюючих між собою Франції та Німеччини.
— Гіперспека 1933 р. з гарним урожаєм зернових.
— Зима в січні-лютому 1941 — 1942 рр. сковує морозом усю Європу з Росією включно. («Так би мовити, генерал Зима прийшов на допомогу радянській армії генерала Жукова», С. 105)
І наостанок, до нинішніх подій із виверженням вулкану в Ісландії та паралізації повітряного сполучення над Європою:
«На віддаленому північному острові (105 тис. кв. км) на площу в 580 кв. км вивергається 15 куб. км розпеченої матерії в супроводі сірчаних випарів. Наслідки в Ісландії катастрофічні. Знищена худоба: половина великої рогатої худоби, 80% коней і овець. Людська смертність складає 20% всього острівного населення (10 тис. смертей на 50 тис. мешканців). Причини смерті різноманітні: радикальне збідніння через мор худоби, а також вдихання сірчаних компонентів. Однак випари в формі червоного сухого туману, насиченого сірчаними аерозолями, поширюються всією Західною Європою і навіть далі.» (про виверженням вулкану Лакі 8 червня 1783 року)
1 коментар